<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Alina Zdrazhko</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ROLE OF GAYATRI SPIVAK’S DE-TRANSLATION APPROACH IN REPRESENTATION OF MAHASWETA DEVI’S SIGNATURE STYLE (EXEMPLIFIED BY SPIVAK’S TRANSLATION OF DEVI’S “STANADAYINI”) </style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">де-переклад</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">деконструкція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">феміністичний переклад</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">184-189</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Скрупульозний тлумач і перекладач філософа Жака Дерріда, Гаятрі Співак представила свою інтерпретацію «деконструкції», форми філософського та літературного аналізу цього філософа. Експлікації цієї інтерпретації, які розглядаються в рамках цього дослідження, наведені в книзі Г. Співак «У інших світах» та у статті «Політика перекладу». Дослідження, проведене в рамках цієї статті, аналізує, яким чином концепція деконструкції, висвітлена у роботах Г. Співак, впливає на її стратегічний підхід до перекладу. Дослідження засновано на порівняльному аналізі перекладу оповіді «Stanadayini» Махасвети Деві, виконаного Г. Співак, та попереднього перекладу цього тексту, який було виконаного Еллою Дутта (за редакцією феміністського колективу &quot;Калі для жінок&quot;). Предметом цього дослідження виступає взаємозв’язок практики деконстуктивного критичного мислення та аналізу Г. Співак з її підходом до перекладу, визначеного у рамках цього дослідження як де-переклад. Поняття де-перекладу, яке осмислюється у роботах Жана Лапланша як частина аналітичного методу «перекладу» несвідомого, використовується відповідно до підходу, запропонованого в дослідженні Елени Базіле, шляхом застосування його до тексту. Дослідження має на меті довести, що Г. Співак скасовує нудну кальковану мову попереднього перекладу, щоб підкреслити риторичність оригіналу. Г. Співак «перекладає» (за термінологією Ж. Лаплаша) попередній переклад, щоб створити більш повний, більш всеосяжний переклад. Авторка статті доводить, що рух підкорення тексту оригіналу використовується Г. Співак як інструмент для скасування «масового перекладу», який перекладачка називає «зрадливою підміною демократичного ідеалу на закон найсильнішого», задля нового відкриття авторського стилю. </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Англійська</style></orig-pub></record></records></xml>