<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олена Тарасова</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ДИСКУРС-АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ВІРШОВАНОГО МОВЛЕННЯ ДОБИ МОДЕРНІЗМУ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">дискурс-аналіз</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">поетичний дискурс</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">поетичний текст</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">французький модернізм</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">художній концепт</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">162-168</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Уточнюється визначення термінів «дискурс-аналіз», «поетичний дискурс». Стаття вміщує окремі результати дослідження використання методу дискурс-аналізу у процесі розгляду поетичної картини світу. Стверджується, що запропонований підхід підпадає під використання під час виявлення ролі та місця феномену художнього концепту у межах функціонування поетичного дискурсу. Складність проблеми зумовлено неоднозначністю природи художнього концепту. У статті розглядається сучасний лінгвопоетологічний підхід до потрактування художнього концепту як одиниці свідомості письменника. Поетичний дискурс – середовище динамічної активності художніх концептів. Французький поетичний дискурс доби модернізму – це дискурс особливої природи; він характеризується появою нових форм художньо-естетичної свідомості. Мета дискурс-аналізу – визначення історичного місця кожної дискурсивної події. На матеріалі французького віршованого дискурсу 19 століття досліджено специфіку функціонування художнього концепту «soleil couchant». Ідентифікація художнього концепту «soleil couchant» у творах Ґюго, Бодлера, Верлена здійснюється нами у межах розгляду французької мовно-поетичної свідомості доби модернізму: у фокусі дискурсивної події опиняється тема часу. Організація смислу поетичного тексту (дискурсивна тема часу) розгортається довкола пейзажу заходу сонця – стану природи, що корелює із меланхолією як особливим психоемоційним станом людської свідомості. Розвідка охоплює низку питань щодо сутності поетичного дискурсу та художнього концепту, роблячи можливим розкриття значущості дискурс-аналізу як лінгвістичного методу у когнітивній поетиці, художній концептології. Такий підхід пояснюється необхідністю вивчення художнього концепту на основі комплексних філологічних позицій. Перспективним видається подальше усталення методики комплексного, інтегративного аналізу системи художніх концептів літературного твору.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>