<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Людмила Жук</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олена Ільєнко</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ФУНКЦІЇ ЦИТУВАННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ  (НА МАТЕРІАЛІ ПУБЛІЧНИХ ПРОМОВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ П. ПОРОШЕНКА)</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">адресант</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">адресат</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">експліцитна та імпліцитна форма</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">комунікативні стратегії</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">переконання</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">політичний дискурс</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">функції</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">цитування</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">144-150</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті досліджено цитування в політичному дискурсі та визначено його мету. З’ясовано, що два види цитування вживаються в цьому дискурсі, як в експліцитній, так і в імпліцитній формах. Визначено  комунікативні стратегії адресанта – організація інформації, вдале інкорпорування нової інформації в уже відому, вживання стилістичних прийомів, а саме: цитувань, контрасту та маніпулювання вокабуляром. Проаналізовано функції цитувань, їх прагматичний потенціал та вплив на адресата. З’ясовано, що переконлива промова може володіти більшою емоційною силою, ніж інформування чи аргументація. Визначено, що використання цитат і посилань служить для багаторазового наголошення цінностей притаманних українському суспільству; зусилля зроблено адресантом на тому, щоб заставити адресата ще більше цінувати уже давно прийняті ідеали та духовні цінності. Встановлено, що наявність в авторському тексті відрізків чужого тексту не руйнує його цілісності та зв’язності і підпорядкована його концепції та комунікативній інтенції – аргументовано довести правильність своєї думки, що політичні промови, які асимілюють чуже мовлення, посилання на різні документи, характеризуються своєрідним переплетенням інформації – інформації, що викладається в дискурсі, і тою, що уже відома за літературними джерелами. Чуже мовлення – цитати сприяють створенню своєрідної непрямої діалогічності. Доведено, що політичний дискурс із цитуваннями характеризується новим рівнем зв’язності – категорією інтертекстуальності. Методологічною основою для цієї розвідки слугує системний метод, за допомогою якого лінгвостилістичні явища вивчалися не ізольовано, а у взаємозв’язку з огляду на категорії когезії, адресантності та адресатності. Для розв’язання поставлених завдань використано метод індуктивного та дедуктивного аналізу й синтезу для теоретичного узагальнення та формулювання висновків, виведення закономірностей функціонування мовних стилістичних засобів – цитацій та посилань на авторів. </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>