<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Ірина Орел</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ДІАХРОННИЙ АСПЕКТ СЕМАНТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НІМЕЦЬКИХ ФО НА ПОЗНАЧЕННЯ ГЕНДЕРНОГО СТЕРЕОТИПУ ЩОДО ЖІНОК – «ДУРНА»</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">гендерний стереотип</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">діахронія</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">денотативний компонент</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">конотативний компонент</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">семантичний розвиток</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">фразеологічне значення</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">035-040</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті розглядаються семантичні характеристики ФО на позначення гендерного стереотипу «дурна» у сучасній німецькій мові. Гендерний стереотип поряд із етнічним вивчають як складник соціального стереотипу, що володіє сучасною національно-культурною інформацією. У ході розвідки уточнено поняття гендерного стереотипу. Згідно із німецькими соціологічними дослідженнями встановлені найпоширеніші типові уявлення німецьких чоловіків про жінок, проаналізовано чоловіче бачення жінки в умовах сучасного суспільства і виявлено найпоширеніший стереотипи щодо жінок у німецькомовному середовищі. Інвентаризовано корпус німецьких ФО, які вербалізують стереотип «дурна». Виявлено смислоутворювальні лексеми у структурі ФО та прослідковано їх семантичний розвиток, який пов’язуємо із національно-специфічним переосмисленням образу, покладеного в основу внутрішньої форми ФО. Найпоширеніші смислоутворювальні лексичні компоненти у структурі фразеологізмів представлені орнітонімами, зоонімами, предметами побуту, артефактами. Установлено, який саме компонент цілісного фразеологічного значення зазнав найбільшої трансформації у діахронічному розрізі і сприяв семантичному розвитку фразеологічного значення. У ході діахронічного аналізу значення смислоутворювальної лексеми з’ясовано, що семантичний розвиток ФО пов’язаний зі звуженням денотативного компонента і розширення конотативного компонента цілісного фразеологічного значення, через що відбулася трансформація значення ФО. Встановлено, що відбувається поступовий розвиток конотативного компонента семантики смислоутворюючої лексеми, розширення меж переосмислення образу, покладеного у внутрішню форму фразеологічного значення, що уможливлює номінацію рис характеру людини, типу поведінки, моральних засад Розширення конотативного компонента відбулося через оцінку, яка є складником конотації. У всіх проаналізованих фразеологічних одиницях виявлено погіршення значення.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>