<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олександр Каріда</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ  В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ІНТЕРНЕТУ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">асимільовані / неасимільовані терміни</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">гібридні утворення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">запозичення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">кальки</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">прямі запозичення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">термінологія Інтернету</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">016-023</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У пропонованій статті розглянуто особливості адаптації англомовних запозичень термінів Інтернету в українській мові. Актуальність проблеми зумовлена стрімким розповсюдженням Інтернету як серед спеціалістів у професійних цілях, так і серед непрофесійних користувачів у повсякденному житті, що серед іншого сприяє значному збільшенню об’єму та прискоренню темпів міжнародного спілкування. Предметом дослідження є найбільш продуктивний спосіб поповнення наукових терміносистем – запозичень, що розуміються, як правило, як елементи іншої мови (слова, морфеми, синтаксичні конструкції та подібне), що запозичені з однієї мови в іншу. У статті проаналізована структура лінгвістичної категорії запозичених одиниць: власне запозичення (варваризми, екзотизми, частково асимільовані запозичення), кальки (словотворчі, семантичні, фразеологічні), гібридні утворення. Доведено, що в українській мові наявні запозичення всіх перерахованих видів. Окрім того, у статті описані структурно-семантичні типи запозичень англомовних термінів Інтернету в українській мові. У процесі дослідження було знайдено тенденцію до паралельного термінотворення: один з термінів – англійський, інший – істинний, причому обидва з однаковим ступенем частотності використовуються у мові-рецепторі. У процесі аналізу асиміляції прямих запозичень, тобто запозичень лексем шляхом максимальної адаптації їх фонетичних, графічних, граматичних і лексико-граматичних характеристик до відповідних норм мови-рецептора, дійшли висновку – для української комп’ютерної підмови Інтернет характерним є запозичення англіцизмів з графічним переоформленням (транскрипція і транслітерація), при цьому частіше використовується транслітерація.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>