<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Zinaida Tschepurna</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Helena Lissenko</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ÜBERSETZUNGSVERFAHREN BEIM DOLMETSCHEN AUS DEM UKRAINISCHEN INS DEUTSCHE. SEMANTISCHE ASPEKTE</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">аналіз</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">культурна інтерференція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">переклад</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">семантичні способи</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">241-246</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У запропонованій статті розглядається процес перекладу, а саме семантичні проблеми перекладу, аналізується класифікація методів перекладу та їх місце в системі перекладу. У центрі уваги статті – аналіз семантичних трансформацій, які використовуються при перекладі. Були визначені методи, що використовуються  при усному перекладі; послідовний і синхронний переклад як два типи інтерпретації політичних промов, а також їх переваги та недоліки при перекладі матеріалів конференцій. Перекладацькі рішення є найбільш відповідними інструментами, які дозволяють перекладачеві швидко і доцільно використовувати відповідні знання про факти та їх форми реалізації в усному повідомленні.
Одна з психолінгвістичних концепцій полягає в тому, що сам процес перекладу може бути представлений як взаємодія лінгвістичних рефлексів і методологічних відображень. Було доведено, що тільки деякі зі згаданих теоретичних методів використовуються при перекладі. Причина полягає в тому, що перекладач зазвичай обирає найпростіший спосіб трансформації, що  дозволяє робити найбільш точний переклад без особливих витрат часу. Аналіз семантичних методів свідчить про відносне скорочення існуючих варіантів перекладу. Цю особливість можна розглядати як закономірність, і вона зумовлена як відмінностями в семантичній системі німецької, так і української мов, а також загальною тенденцією до скорочення інформації при перекладі.
На відміну від перекладу, який  дозволяє письмово подолати великі відстані у часі та просторі, інтерпретація в принципі служить для полегшення спілкування між різними культурами. У статті аналізується корпус усного перекладу, його структура та особливості. Отже, новим у статті є те, що запропоновано аналіз перед усним перекладом; розглянуто основні принципи вибору способу перекладу та їхній уплив на ситуацію та власне процес перекладу; доведена залежність перекладача від вибору соціокультурних аспектів висхідного тексту; протиставлені варіанти перекладу та проаналізовані їхні переваги та недоліки. 
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Англійська</style></orig-pub></record></records></xml>