<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олена Мазур</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">КРИТИКА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ: НАРИС МЕТОДОЛОГІЇ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">аспект.</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">завдання</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">критика перекладу</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">критика художнього перекладу</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">методологія</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">переклад</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">принцип</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">функція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">художній переклад</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">208-215</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті розглядаються основні завдання, функції та принципи критики художнього перекладу, що покликано ствердити окремішній статус дисципліни та відокремити фахові вимоги до перекладів текстів красного письменства від суб’єктивних міркувань. 
Матеріалом дослідження є критичні тексти різних жанрів – відгуки, нариси, наукові статті, дисертації, монографії, написані перекладознавцями-теоретиками, перекладачами-практиками, пересічними читачами. Широкий спектр використаних матеріалів дав змогу виокремити завдання, які виконує критика художнього перекладу, та, відповідно, об’єднати їх у групи, підпорядковані  певним функціям. Останні, в свою чергу, реалізуються в межах аспектів та принципів суто перекладацького напрямку або послуговуються методологією інших наук. Зокрема, наголошується, що критика художнього перекладу є водночас перекладознавчою, літературознавчою та мовознавчою та невіддільна від редакторської роботи.  
Критиці художнього перекладу властиві тексто- та антропоцентризм. У межах першого вирішуються питання мовної відповідності, літературознавчі завдання та культурологічні питання, в межах другого досліджуються відносини в тріаді перекладач-читач-літературна полісистема. Серед основних функцій критики художнього перекладу виокремлено оцінну, методологічну, дидактичну, навчальну, пояснювальну, нормативно-контролюючу, діагностико-корегуючу, дослідницьку, пізнавальну, інтерпретативну, прагматичну, виховну, перцептивну, утилітарну, праксеологічну, прогностичну, гуманітарну, комунікативну, світоглядну, мовотворчу, культуротворчу, націєтворчу.  Основними завданнями критики художнього перекладу є встановлення вимог до якості перекладу, кваліфікація перекладачів, сприяння активізації національного перекладу та його синхронізація зі світовими літературними та культурними процесами, стимулювання розвитку національних мови та культури.  
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>