<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Oksana Podvoiska</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">DIE GESTALTUNG DER GEGENWÄRTIGEN GESCHÄFTSKORRESPONDENZ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">ділова кореспонденція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">епістолярний стиль</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">канцеляризм</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">офіційно-діловий стиль</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">160-166</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті аналізуються правила укладання сучасної німецькомовної ділової кореспонденції. Установлено, що ділова кореспонденція як жанр офіційно-ділового стилю німецької мови зазнає сьогодні низки змін, які надають змогу стверджувати про її проміжне положення між офіційно-діловим та епістолярними стилями. При збереженні таких характеристик офіційно-ділового стилю як точність, чітка структурованість (наявність усталених структурних елементів, їхня послідовність, певна кількість пустих рядків поміж структурними елементами, особливо змістовно важливих), використання певної термінології (економічної, правничої, технічної та яка характеризується передусім широким використанням, а тому є зрозумілою) та типових скорочень (як лексичних, так і поширених у діловій кореспонденції графічних скорочень), як правило, лише одна причина або головне питання для написання ділового листа у німецькомовній діловій кореспонденції були виявлені й ознаки епістолярного стилю: індивідуальність, відмова від безособовості (перехід від пасивних конструкцій до активних формулювань) та канцеляризмів, дружній тон (якого задають передусім лексичні елементи з не бажаним раніше суб’єктивно-емоційним забарвленням), живий стиль спілкування (використання дійсного способу замість умовного), стислість з метою економії часу (за рахунок відмови від описових форм дієслова на користь простих його форм, від складних багатокомпонентних слів, таких властивих для німецької мови, зменшення ролі прийменників для створення номінального стилю, переважання простих речень). Зазначені зміни зумовлені передусім зміною у професійних взаєминах – відмовою від надлишкової офіційності та розумінням ділових стосунків як дружнього людяного співіснування. Не останню роль у таких змінах відіграє шанобливе ставлення до нестачі та економії часу у професійній діяльності. </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Англійська</style></orig-pub></record></records></xml>