<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Ольга Дзикович</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Валерія Лохтенко</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ДО ПИТАННЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ ТА ГІБРИДНОСТІ ТЕКСТІВ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">інтертекстуальність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">гібридність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">гетерогенність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">тип тексту</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">типологічна інтертекстуальність</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">156-160</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Стаття присвячена дослідженню взаємодії типів текстів, а саме явищам інтертекстуальності та гібридності. Окремі тексти не можуть розглядатися як ізольовані один від одного об’єкти, а повинні досліджуватись у рамках взаємодії. Явища входження типів текстів у комплексні комунікативні структури відображають одну з провідних тенденцій сучасної лінгвістики тексту і потребують подальшого фундаментального вивчення, оскільки вченими досі не було досягнуто одностайної думки з цих питань.  Ґрунтовні дослідження інтертекстуальності є необхідною передумовою для вивчення співвіднесеності окремого тексту з певним текстовим типом, а також з іншими, конкретними текстами, що мають таку ж типологічну належність. Вивчення гібридності (гетерогенності) дозволяє прослідкувати співвідношення між комунікативним призначенням тексту та можливою формою виконання цієї функції, а саме дослідити явище порушення канону задля вираження комунікативної інтенції. Авторами статті було проаналізовано безліч актуальних поглядів учених на інтертекстуальність та гібридність текстів. Найбільш фундаментальними було визнано доробок французького вченого Ж. Женнета, який виділяє 5 типів інтертекстуальних відношень, а також погляди німецького дослідника М. Пфістера, який створив класифікацію за інтенсивністю інтертекстуальних відсилань. В аналізі текстової гетерогенності найбільш структурованою була визнана думка німецької лінгвістки У. Фікс, яка пропонує відмежовувати явища монтажу, змішування і порушення типу тексту. Зроблені висновки можуть слугувати фундаментом для подальшого дослідження явища інтертекстуальності як відношення конкретних текстів до їх текстотвірних моделей та явища гібридності(гетерогенності) текстових типів.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>