<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Анна Зінченко</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ПЕРШОРЯДНІ ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВТОРИННИХ НОМІНАЦІЙ КІЛЬКОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">аксіологічність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">вторинні номінації кількості</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">експресивність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">емоційність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">метафора</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">метонімія</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">прагматична функція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">публіцистичний дискурс</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">101-105</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Стаття присвячується необхідності встановлення когнітивних особливостей функціонування вторинних номінацій кількості у фрагментах публіцистичного дискурсу. Пізнання людиною матеріального світу неминуче марковане виділенням кількісних характеристик його фактів та об’єктів, а вербалізатори категорії кількості є лінгвістичним продуктом її осмислення.
Зазначено, що у процесі комунікації мовна когніція виходить за межі системності, інтерпретуючи кількісні властивості реальних об’єктів завдяки інструментам метафоричності та семантичної деривації. Отримані вторинні номінації кількості здатні виражати не лише кількісний аспект реферованого об’єкта, але також отримують заряд експресивності, емоційності та аксіологічності. Автор статті підкреслює, що унікальні особливості публіцистичного дискурсу (необхідність формування інформаційного потоку та висловлення актуальної суспільної думки у межах газетної статті) формує жорсткі вимоги до відбору інструментів увиразнення тексту. Визначено, що завдяки своїм властивостям актуалізувати не лише невизначено-кількісну, але й оцінну семантику, вторинні номінації кількості постають ефективним засобом реалізації цілей публіцистичних текстів у вигляді художніх тропів, переважно метафор та метонімій. На емпіричному матеріалі продемонстровано дієвість квантитативних метафор та метонімій, зумовлену осмисленням нових якостей вторинного об’єкта завдяки асоціаціям із кількісними характеристиками первинного. У статті наголошується, що поліаспектність одиниць із квантитативно-невизначеною семантикою, а саме – здатність до семантичних модифікацій, робить їх потенційними виразниками емоційного ставлення автора до описуваного об’єкта. Доведено, що вторинні номінації із семантикою невизначеної кількості виконують такі важливі функції як експресивна, оцінна та емоційна, тим самим реалізуючи першорядні завдання текстів публіцистичного дискурсу.
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>