<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Сергій Вапіров</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">СТИЛІСТИКА КАРНАВАЛЬНОГО ОБРАЗУ ТРИКСТЕРА  (НА МАТЕРІАЛІ КАЗОК БРАТІВ ГРІММ)</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">архетип</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">казка</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">карнавал</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">сміхова культура</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">трикстер</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">095-100</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті розглядається стилістичні особливості чарівних казок братів Грімм, уперше представлених з погляду карнавального світосприйняття, що знаходить своє втілення у її карнавальній поетиці. 
Проведений аналіз спеціальної літератури, присвяченої питанням карнавалістики, показав, що серед фахівців немає єдиної думки у вирішенні цього питання. Одні вчені, до яких належать Л. Пінський, Ю. Манн, виходять у своїх дослідженнях з теорії М. Бахтіна і продовжують розглядати карнавал як універсальне явище, притаманне всім епохам і культурам. Результати їхніх досліджень знайшли своє відбиття в концепціях літературознавців, що займались вивченням впливу каранавальних традицій на творчість сучасних письменників. Інші, такі як О. Гуревич, Б. Гройс, відмовляються визнавати &quot;глобальність&quot; карнавалу, сприймаючи бахтінську теорію скоріше як &quot;науковий міф&quot;. 
У статті детально аналізується поняття «трикстер» та розглядається його місце у лінгвокогнітивній структурі  казок братів Грімм. Трикстер здатен подолати будь-який страх, через свою наївність, впевненість та зухвалість. Карнавальної репрезентації зазнають також образи велетня, короля, принцеси. Так, герой казки позначається синонімічним рядом лексем, що відбивають його карнавальну природу, яка містить елементи хаосу та веселощів. 
Проаналізований нами фактичний матеріал повністю підтверджує гіпотезу про карнавальні витоки та карнавальну природу німецької народної казки. Встановлено, що стилістика казки сприяє реалізації комічної модальності і спрямована на створення в творі карнавальної атмосфери. У цьому процесі використано мовні засоби мовних рівнів, починаючи від лексичного, словотвірного, фразеологічного, коли йдеться про елементи мовної гри, і закінчуючи текстовим та логіко-ситуативним рівнем. На рівні тексту спостерігаємо різноманітні стилістичні прийоми, як то: епітети, антитеза, порівняння тощо, внаслідок чого  у казці виникає ситуативна інконгруентність.
Матеріали статті  суттєво доповнюють уявлення про систему образів німецької народної казки, їх зв’язок з карнавальними традиціями німецької сміхової культури
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>