<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Наталя Романова</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">АКТУАЛІЗАЦІЯ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ПОЕЗІЇ 1945–1961 РОКІВ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">актуалізація</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">емотивна лексика</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">емоція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">комунікативна формула</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">контекст</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">маркер</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">063-070</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Стаття присвячена дослідженню емотивної лексики в німецькомовній поезії 1945–1961 років. Акцентовано увагу на проблемі актуалізації мовних одиниць, що постає як акт використання значущого значення, зумовленого (комунікативною) ситуацією. Запропоновано модифіковану дефініцію актуалізації емотивної лексики, уточнено поняття «емотив» крізь призму комунікативної лінгвістики, виявлено специфіку досліджуваного феномену. Детальне вивчення 231 німецькомовного поетичного тексту дало змогу зробити висновки щодо найбільш ефективних лексичних засобів вербалізації семантики базових емоцій та емоційних патернів. Доведено, що лексична семантика левової частки базових емоцій пов’язана з предметністю та конвергенцією синсемантичної лексики, а емоційних патернів – із конвергенцією синсемантичної лексики, дією і словосполученнями, лінійна довжина яких не перевищує трьох словоформ, відображає емоційне ставлення ліричного героя до навколишнього світу та його емоційний стан, опосередкований емоційною оцінкою з лінійкою «позитив – негатив», естетичною оцінкою з лінійкою «гарне – негарне» та утилітарною оцінкою з лінійкою «схвально – несхвально». З частиномовного погляду, актуалізація емотивної лексики репрезентована двома групами: повнозначною – іменники, прикметники, дієслова, займенники та неповнозначною – емотивні частки, емотивні вигуки. За способом словотворення емотивна лексика поділяється на два різновиди: просту й похідну. Прості емотиви характеризуються полісемічністю та антонімічністю, похідні – моносемічністю. Встановлено поліфункціональність емотивної лексики, яка ґрунтується на позначенні базових емоцій і емоційних патернів, їх виражені, описі, трансформації вихідної емоції та інформації про емоцію. Дані висновки підтверджують широковідомі міркування лінгвістів щодо семантичного потенціалу емотивної лексики та її прагматики.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>