<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Наталя Гуменюк</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">СЛОВОТВІРНІ ПРОЦЕСИ ЗІ СЛОВОФОРМОЮ BREXIT </style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">афіксація</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">конверсія</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">словоскладання</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">словотвірні процеси</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">телескопія</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">011-014</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Подана робота присвячена розгляду словотвірних процесів зі словоформою Brexit у сучасній англійській мові. У ході дослідження встановлено, що утворене у 2012 році шляхом словоскладання слово Brexit набуло офіційної фіксації в словниках разом із похідними від нього словами Brexiter та Brexiteer. Проаналізовано інші слова, які утворилися та перебувають у даний момент у процесі постійного утворення від похідної форми Brexit. З'ясовано, що новоутворені слова активно циркулюють в англійській мові, хоча не набули офіційної фіксації в словниках. З'ясовано, що значення цих слів контекстуально зумовлене. Встановлено, що від похідної форми Brexit були утворені нові слова як за рахунок морфологічних способів словотворення, таких як афіксація та словоскладання, так і за рахунок інших способів словотворення, таких як конверсія та телескопія. У статті доведено, що утворення нових мовних одиниць від похідної форми Brexit у даний момент має форму мовного явища, аніж форму сталої мовної одиниці в міру недостатньої їхньої вживаності серед носіїв англійської мови та в міру того, що для закріплення їхнього вживання серед носіїв цієї мови потрібний певний час. 
Методологічною основою для нашої роботи слугували метод якісного та кількісного підрахунку, а також структурний метод, які дозволили розглянути новоутворені мовні одиниці як з погляду їхньої структури, так і з погляду їхніх якісних та кількісних особливостей. Для теоретичного узагальнення та формулювання висновків, виведення закономірностей та накреслення шляхів подальшого дослідження було використано метод індуктивно-дедуктивного аналізу й синтезу.
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>