Вхід

Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 14 гостей.

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА: ОСОБОВЕ ІМ’Я І КОНТЕКСТ


Рік публікації2008
АвториКричун Людмила
Мова статтіЛюдмила Кричун
Ключові словаантропомодель, антропономінація, непряма номінація, ономостикон, ононім
Аннотація

У статті зроблено спробу аналізу змісту художнього тексту крізь призму антропономінацій, ужитих у творі. Автором пропонується власне прочитання образів літературних героїв малої прози В.Винниченка з огляду на їхнє наймення.

Нумерація сторінок122-126
Стаття мовоюУкраїнська
Додаток
[file] 122-126.pdf


Література: 

1. Антропонимика (Ред. В.А. Никонов, А.В. Суперанская). – М., 1970.
2. Винниченко В. Краса і сила. – К., 1989.
3. Винниченко В. Раб краси. – К., 1993.
4. Винниченко В. “Уміркований” та “щирий”. – К., 1992.
5. Журавлев А.П. Фонетическое значение. – Л.: Изд.-во Ленингр. ун.-та, 1974.
6. Лукаш Г.П. Ономастикон прозових творів Володимира Винниченка // Автореферат дис. ... канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 1997.
7. Словник іншомовних слів. – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії АН УРСР, 1974.
8. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник. – К.: Наукова думка, 1986.

Бібліографічне оформлення статті: